Історія як народний наратив: Колекція Маняка як джерело до соціяльної й культурної історії Голодомору
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/uam.2021.30.1280
Анотація
Колекція Маняка — це збірка письмових свідчень про Голод 1932–
33 рр., що їх надали представники широкого загалу протягом 1988–
89 рр. у відповідь на перший публічний заклик в Україні надіслати осо-
бисті спогади до “народного меморіялу” Голоду 1932–33 рр. Колекція
має ім’я Володимира Маняка, який разом із дружиною і співредактор-
кою Лідією Коваленко-Маняк започаткував збирання свідчень і очо-
лив процес видання фундаментальної книжки “33-й: Голод. Народна
книга-меморіал” (1991).
Колекція Маняка — значна за кількістю збірка листів, поєднаних ши-
роким діяпазоном спільних тем, що робить її придатною до узагаль-
нень. Водночас завдяки надзвичайному багатству подробиць, повноті
описів, живому мовленню, особистим історіям виживання та розду-
мам щодо різноманітних аспектів власного досвіду до, під час та після
Голодомору, Колекція Маняка є незамінним джерелом як у вивченні
низки тем, безпосередньо пов’язаних із Голодомором, так і для глиб-
шого розуміння різноманітних аспектів соціяльної й культурної істо-
рії українського селянства від 1920-х рр. і до середини XX ст.
У статті порушено окремі теми, що були особливо важливі для авторів
багатьох листів і стосувалися не лише безпосередньо Голодомору. Це
теми жертв, злочинних виконавців, рятівників, замінників їжі, стра-
тегій виживання, позасудового насильства та зловживання владою,
тривалого впливу голоду на особу та спосіб життя села, а також спри-
чиненої ним пожиттєвої травми.
Ключові слова: Голод 1932–33 рр., Голодомор, Колекція Маняка,
его-документи, свідчення очевидців, особисті наративи, селянство,
винуватці, жертви Голодомору, жертви Голоду, стратегії виживання,
заміна їжі, насильство, травма, соціяльна й культурна історія.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.