Само- та взаємоповага:
по той бік абстрактности та соціяльного приниження
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/uam.2019.26.1106
Анотація
У статті запропоновано поглянути на само- та взаємоповагу – ключові
поняття тексту – з перспективи політичної філософії, щоб показати
їхнє значення для ґарантування гідного життя в сучасному суспіль-
стві. Вихідним пунктом постає досвід соціяльного приниження в Білорусі, з
яким тут мають справу численні групи людей. На думку Джона Ролза, саме
само- та взаємоповага покликані виявляти соціяльну неприйнятність цього
досвіду, що суперечить ідеї справедливости. В зв’язку з цим Ролз конкрети-
зує поняття само- та взаємоповаги, акцентуючи на їхньому когнітивному та
вольовому вимірах, а також на тому, які саме види асоціяції людей їх під-
тримують. Сучасна американська філософиня Марта Нуссбаум показує на-
томість, що само- та взаємоповага в концепції Ролза підпорядковуються еко-
номічній ефективності соціяльної кооперації – правдивому критерію спра-
ведливого соціяльного устрою, за версією Ролза. Щоб повернути само- та
взаєповазі принципове місце в концепції справедливости, від чого напряму
залежить зв’язок ідеї справедливости з гарантуванням гідного життя, Нус-
сбаум пропонує розширене, тілесне, розуміння розумности, самости та со-
ціяльної пов’язаности. Таке розуміння також поглиблює розуміння справед-
ливости, пов’язуючи договірне поняття справедливости з інклюзивним. Як
уважає сучасний французький політичний теоретик П’єр Розанваллон, таке
оновлене розуміння само- та взаємоповаги, а отже, і справедливости, впли-
ває і на розуміння та обґрунтування поняття демократії. Завдяки цьому ми
можемо доповнити справедливі правила демократії увагою до своєрідности
соціяльного приниження та нужд, які переживають люди. На мою думку, ця
дискусія є принциповою для таких пострадянських країн, як Білорусь, у якій
соціяльне приниження є нормою, а тому його не вважають перешкодою для
демократизації громадянського суспільства.
Ключові слова: соціяльне приниження, договірна справедливість, інклю-
зивна справедливість, почуття власної гідности, само- та взаємоповага
поняття тексту – з перспективи політичної філософії, щоб показати
їхнє значення для ґарантування гідного життя в сучасному суспіль-
стві. Вихідним пунктом постає досвід соціяльного приниження в Білорусі, з
яким тут мають справу численні групи людей. На думку Джона Ролза, саме
само- та взаємоповага покликані виявляти соціяльну неприйнятність цього
досвіду, що суперечить ідеї справедливости. В зв’язку з цим Ролз конкрети-
зує поняття само- та взаємоповаги, акцентуючи на їхньому когнітивному та
вольовому вимірах, а також на тому, які саме види асоціяції людей їх під-
тримують. Сучасна американська філософиня Марта Нуссбаум показує на-
томість, що само- та взаємоповага в концепції Ролза підпорядковуються еко-
номічній ефективності соціяльної кооперації – правдивому критерію спра-
ведливого соціяльного устрою, за версією Ролза. Щоб повернути само- та
взаєповазі принципове місце в концепції справедливости, від чого напряму
залежить зв’язок ідеї справедливости з гарантуванням гідного життя, Нус-
сбаум пропонує розширене, тілесне, розуміння розумности, самости та со-
ціяльної пов’язаности. Таке розуміння також поглиблює розуміння справед-
ливости, пов’язуючи договірне поняття справедливости з інклюзивним. Як
уважає сучасний французький політичний теоретик П’єр Розанваллон, таке
оновлене розуміння само- та взаємоповаги, а отже, і справедливости, впли-
ває і на розуміння та обґрунтування поняття демократії. Завдяки цьому ми
можемо доповнити справедливі правила демократії увагою до своєрідности
соціяльного приниження та нужд, які переживають люди. На мою думку, ця
дискусія є принциповою для таких пострадянських країн, як Білорусь, у якій
соціяльне приниження є нормою, а тому його не вважають перешкодою для
демократизації громадянського суспільства.
Ключові слова: соціяльне приниження, договірна справедливість, інклю-
зивна справедливість, почуття власної гідности, само- та взаємоповага
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.