Доля філософії в епоху постправди: слуга короля чи клоун на агорі

Анотація

С таття стосується двох основних популярних тем дискусій у філо-
софській науковій спільноті та світовому інформаційному просто-
рі. З одного боку, це постання епохи «постправди» та пов’язані із
цим ціннісно-світоглядні та суспільно-політичні трансформації. З дру-
гого боку, це криза філософії як науки і дисципліни та дискусії про пер-
спективи існування філософії в новітню добу, як би вона не називалась
(інформаційною, постіндустріяльною, постправди тощо). Основна теза
полягає в тому, що саме в добу постправди актуальність філософії зросла
надзвичайно, проте нова соціокультурна ситуація ставить перед філосо-
фією вимогу визначитись щодо своєї ролі і становища в суспільстві.
Виокремлюються дві типові ролі й позиції, форми комунікації філософії
та філософа із суспільством, які висловлюються афористично як пози-
ція слуги короля (тобто сервілістичне ставлення до влади – державної
чи церковної) чи клоуна на агорі (тобто типова для античної доби софі-
стів ситуація на ринку освітніх та інтелектуальних послуг, де починають
працювати закони ринку). Автор припускає, що наш час вельми схожий
за більшістю фундаментальних ознак на добу софістики, особливо в кон-
тексті переорієнтації вищої освіти на ринковий попит та масові уподо-
бання. Автор описує діялектику свободи філософського мислення між
зовнішнім примусом та потребами фінансування і показує, що проблема
далека від остаточного розв’язання.  
Ключові слова: постправда, філософія, політика, Церква, політична фі-
лософія, доля філософії в сучасному суспільстві, інформаційне суспільство,
постмодерн