Російська філософія, Її Імперська Величність і ліки від душевних ран:ким є російські філософи й чого вони хочуть?
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/uam.2019.26.1099
Анотація
Р осійська філософія – це специфічна російська філософська школа,
головною темою якої є охорона російського імператора від критики
всередині країни. Діяльність російських філософів – це перекону-
вати російських громадян у справедливості та раціональності кожного
рішення імператора. Політичний устрій Росії, попри революції, мало змі-
нився. Розроблені в ХІХ столітті прийоми захисту імператора від буржуа
й, умовно кажучи, селянського обурення багато в чому залишаються ак-
туальними й донині. Захищаючи імператора, російські філософи, з одно-
го боку, долучаються до щоденної полеміки в медіа. З другого, – множать
образи правильної, з позиції безпеки російської влади, поведінки. Вдаю-
чись до специфічної арґументації, вони передусім закликають відмовити-
ся від активної громадянської позиції. Може йтися про особливу інтер-
претацію євангельських заповідей, звернення до родини, апелювання до
середньовічної та імперської естетики. Ідеологія російських філософів,
попри орієнтацію на волю імператора, може допомагати російським гро-
мадянам. Вона вказує росіянам на стратегію існування, покликану уни-
кати конфліктів із імператором. Ця стратегія, окрім захисту, морально
обґрунтовує лояльність. Російська філософія підносить лояльність на
релігійні висоти, подаючи її як служіння Богові. І тим самим приховує
її правдиву політичну суть. Російський філософ ніколи не усвідомлює
власну роль у політичній системі Росії. Це надає його ідеям переконливо-
сти, а проповідь робить яскравішою та принаднішою.
Ключові слова: російська філософія, імператор, захист престолу, мальту-
зіянська економіка, Ancient Regime, селянин, виживання
головною темою якої є охорона російського імператора від критики
всередині країни. Діяльність російських філософів – це перекону-
вати російських громадян у справедливості та раціональності кожного
рішення імператора. Політичний устрій Росії, попри революції, мало змі-
нився. Розроблені в ХІХ столітті прийоми захисту імператора від буржуа
й, умовно кажучи, селянського обурення багато в чому залишаються ак-
туальними й донині. Захищаючи імператора, російські філософи, з одно-
го боку, долучаються до щоденної полеміки в медіа. З другого, – множать
образи правильної, з позиції безпеки російської влади, поведінки. Вдаю-
чись до специфічної арґументації, вони передусім закликають відмовити-
ся від активної громадянської позиції. Може йтися про особливу інтер-
претацію євангельських заповідей, звернення до родини, апелювання до
середньовічної та імперської естетики. Ідеологія російських філософів,
попри орієнтацію на волю імператора, може допомагати російським гро-
мадянам. Вона вказує росіянам на стратегію існування, покликану уни-
кати конфліктів із імператором. Ця стратегія, окрім захисту, морально
обґрунтовує лояльність. Російська філософія підносить лояльність на
релігійні висоти, подаючи її як служіння Богові. І тим самим приховує
її правдиву політичну суть. Російський філософ ніколи не усвідомлює
власну роль у політичній системі Росії. Це надає його ідеям переконливо-
сти, а проповідь робить яскравішою та принаднішою.
Ключові слова: російська філософія, імператор, захист престолу, мальту-
зіянська економіка, Ancient Regime, селянин, виживання
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.