Образ Божої Матері у пасійних сюжетах української апокрифіки

Вікторія КМЕТЬ


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/myf.2011.2%20(8).991

Анотація


У статті розглянуто особливості інтерпретації пасійного сюжету в українській апокрифіці (апокрифах та апокрифічних творах усної народної словесності (у легендах, колядках, духовних піснях)). Мотив плачу та страждання Божої Матері у згаданих творах реалізується, перш за все, в описах внутрішнього стану Богородиці, її сприйняття дійсності, e діалогах із розіп’ятим Сином. Український богородичний пасійний сюжет розглянуто у контексті взаємодії східної (грецької) та західної (латинсько-польської) традиції. На думку дослідниці, зображення страждальної Божої Матері, її невимовного горя – один з найпоширеніших сюжетів у світовому та українському словесному й образотворчому мистецтві, основою для якого стала апокрифіка. Ключові слова: народне християнство, Божа Матір, пасійний сюжет, плачі, апокриф, апокрифічні твори усної словесності.

Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.