Імплікація міфологеми раю-небес у прозі Тадеуша Новака

Ірина Фрис


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/myf.2011.1%20(7).975

Анотація


У статті проаналізовано прояв міфологеми раю у художній прозі Тадеуша Новака. Вивчено імплікацію міфу раю-небес, де небо – константа добра і гармонії. У прозі митця небо символізує відпочинок, неділю, ярмарок, що нагадує сільські традиції відзначення свят, але також духовне оновлення, підтримку, адже герої у тяжкі хвилини звертають свої погляди до неба. Міф раю є цікавим для літературної рецепції, оскільки містить у собі риси збережених елементів міфологічного сприйняття світу і водночас християнського світогляду. Наявність міфологеми раю у Т. Новака свідчить про спробу осягнути загадку буття, тому письменник звертається до загальнолюдських, універсальних цінностей. Відтворення міфологічної оповіді виражає тугу та намагання її заспокоїти. Ключові слова: міфологема раю, архетип, біблійні образи та символи, Небесний Єрусалим.

Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.