«Північна симфонія» Андрія Бєлого як неоміфологічний текст

Анотація

У статті на матеріалі «Північної симфонії» Андрія Бєлого розглянуто такі принципи неомiфологiчної прози, як зниження ролі сюжету, складна полігенетичність образів і мотивів. Особливу увагу приділено експлікації парадигматичних рядів лейтмотивів, за рахунок яких компенсується послаблення сюжетно-фабульної зв’язності та досягається ефект художньої цілісності тексту. У поєднанні з цими прийомами використано також суцільну тропеїзацію тексту. Причому джерелом тропів найчастіше постає стихія води, яка є атрибутом жіночного й установлює кореляцію між семантикою сюжету симфонії та її образністю. Очевидно, що саме використання всіх цих прийомів надає «Північній симфонії» статус чи не першого дійсно художнього взірця неоміфологічної прози в російській літературі. Ключові слова: орнаментальний, неоміфологічний, проза, сюжет, мотив, лейтмотив, дієслівна метафора.