Поетичні інтерпретації двох фольклорних сюжетів

Анотація

У статті проаналізовано літературні інтерпретації двох фольклорних баладних сюжетів, контамінованих в одному тексті. Зокрема, увагу зосереджено на «Партизанській баладі» Л. Первомайського і народній пісні-баладі з Бойківщини про жінку, яка впізнала у непроханих гостях-розбійниках убивців свого чоловіка. Автор зазначає, що поет трансформував саму ідею народної балади з позицій класової ідеології, з розбійників зробив борців за соціальну справедливість, зруйнувавши ту етичну основу, на якій тримається фольклорна модель балади. Наведено паралелі з поезії В. Стуса та І. Драча, щоб порівняти, як відбувалося переосмислення фольклорного джерела і як у цьому переосмисленні виявляється творча настанова автора, його суспільні, етичні та естетичні ідеали. Дослідник зазначає, що втрата етичного начала в літературній переробці збіднює твір, розвиток – збагачує його. Ключові слова: балада, контамінація, етос, інтерпретація