Фольклор як суб’єктно-образна система

Анотація

Український фольклор, який входить до світового культурного простору з його багатомовністю, змішуванням етнічних традицій, інтернаціоналізацією побуту, поведінкових форм, уніфікацією і спрощенням обрядових комплексів, на сучасному етапі розвитку фольклористики доцільно розглядати як багатоаспектне явище, яке у «чистому вигляді» не можна виділити з контексту традиційної національної культури, суспільної свідомості, способу життя та художнього відображення картини світу. Вбачаючи в усній словесності універсальну суб’єктно-образну систему, авторка аргументовано доводить, що найбільш продуктивне дослідження національного фольклору можливе на основі аналізу таких його сутнісних категорій: суб’єктності (етносу, соціуму, індивіда), семіосфери, трансмісії традиційного смислу, наративу як функції фольклорного тексту. Ключові слова: суб’єктно-образна система, фольклор, семіотичний, наратив, смисл, трансмісійність, текст.