Образ відьми у народно-демонологічних оповідях Східного Поділля: спроба реконструкції на матеріалах польових досліджень

Анотація

У статті проаналізовано демонологічні вірування й оповіді про нечисту силу та відьомство, що побутують на Вінниччині. Польові дослідження виявили специфічне означення чарівництва, характерне для даного мікроареалу – “моші” та “фабулництво”. У матеріалах дослідження також подано зразки замовлянь і ритуальних дій, пов’язаних із превентивними заходами від чарівництва, які за символікою споріднені з образом богині плодючості, небесного молока-дощу. Попри певну секуляризацію та дифузію архаїчних елементів народного світогляду і міфологічних текстів, вони продовжують зберігати актуальність для носіїв української традиційної культури. Демонологічні вірування певного мікроареалу зберігають особливі ознаки локального колориту, інтерпретації окремих надприродних явищ, топонімів, специфічну лексику. Результати дослідження ґрунтуються на польових записах автора. Деякі матеріали надруковано вперше. Ключові слова: архетип, міфологія, демонологія, відьма, символ.