Погляд на пам’ятки української народної словесності
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/myf.2013.1%20(13).714
Анотація
У теперішній час, здається, вже ні для кого і ні для чого доказувати, що українська мова (або, як полюбляють називати інші, малоросійська) є мовою, а не говором російської чи польської, як доказував дехто; і багато хто впевнений, що ця мова є однією з найбагатших слов’янських мов; що вона ледь чи поступається, наприклад, богемській у багатстві слів і виразів, польській – у мальовничості, сербській – у приємності; що це мова, яка, будучи ще невипрацюваною, уже може зрівнятися з освіченими мовами за гнучкістю та багатством синтаксичним – мова поетична, музикальна, мальовнича.
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.