“Пам’ятки віщого, чарівного слова”: фольклорні молитви у трактуванні представника міфологічної школи О. Афанасьєва

Анотація

У статті систематизовано погляди О. Афанасьєва на народні молитви, які він висловив у відомій праці ХІХ ст. про поетичні уявлення слов’ян. Відзначено, що молитовні фольклорні тексти вчений переважно ото- тожнював із замовляннями, які, на його думку, є уламками дохристиянських молитов та заклинань і походять від мантр та гімнів епохи Вед. Чимало сучасних магічно-сакральних текстів, незважаючи на те, що вони упродовж століть дуже спотворилися, зберегли деякі риси, які вказують на їх зв’язок зі старовинними молитвами. Найвагомішим підтвердженням цьому дослідник вважав наявність у цих “пам’ятках віщого, чарівного слова” звертання до стихійних божеств (сонця, місяця, зорі, вітру, неба, грому та ін.), які пізніше трасформувалися у християнських святих (Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, Іллю-пророка, Юрія-змієборця та ін.). Ключові слова: молитва, поетичні уявлення, слов’яни, замовляння, фольклорний, стихійне божество, чарівна сила.