Концепт “мати” в українських народних піснях про еміграцію та в поезії сучасних заробітчан в Італії

Анотація

У статті досліджено концепт “мати” в українських народних піснях про еміграцію кінця ХІХ – початку ХХІ ст. і в поезіях українських заробітчан в Італії початку ХХІ ст. Зіставлення цих доробків виявляє типологічну спорідненість їх сюжетів, поетики, системи образів і концепта “мати”, який інтерпретовано в поезіях сучасних заробітчан у традиційно-народних ціннісних координатах, репрезентуючи духовність, сакральність і онтологічний зв’язок із архетипом матері. Внутрітекстовими обрамленнями образу матері в поезіях найчастіше є християнський світ і природа, що акцентує світоглядні засади української культури. Сюжетні матриці емігрантських пісень про матір репродукуються в сучасній заробітчанській поезії та доповнюються новими мотивами, образність яких експлікує устнопоетичний світ українства. Відтворення народнопісенного канону в поезіях сприяє інкорпоруванню фольклорної традиції не лише в заробітчанську творчість, але і в культурний простір новітньої української еміграції. Ключові слова: українські народні пісні про еміграцію, поетична творчість українських трудових мігрантів в Італії, концепт “мати”, текстологічний аналіз, традиційна культура, фольклор і література, фольклорна стереотипія, фольклорне мислення, сюжетно-мотивна парадигма.