“Створити привабливо прекрасну Легенду України”: завдання державотворчої міфології у візії Євгена Маланюка

Анотація

У статті розглянуто висловлений у 1923 р. заклик Є. Маланюка до українських митців творити нову “Легенду” (міф) України, який би синтезував та пропагував кращі надбання української державності періоду Київської Русі та козацьких часів. Також проаналізовано засоби художньої реалізації такого міфу в одному з ранніх та маловідомих віршів письменника. Акцентовано увагу на ієратичному стилі митця, який зумовлює використання у його поезіях низки образів, ремінісценцій, алюзій, цитат, запозичених із Біблії, міфології й інших джерел вітчизняної чи світової історії, літератури, фольклору, а також передбачає свідоме намагання “зістарити” власний твір шляхом залучення до нього архаїчної лексики, яку критики сприймають часом за русизми, полонізми тощо. На думку дослідника, пафосно-творчі “ідеї” письменника не розійшлися з його реальними “діями”. І хоч Маланюк-воїн програв у битвах 1917–1921 років, і його поетична мрія про державний суверенітет України тоді так і не збулася, однак мілітарні “ідеї” української незалежності він трансформував у творчі “дії”, продукуючи у власних текстах, зокрема, і державницьку міфологію, яка не втратила своєї актуальності й сьогодні. Ключові слова: Є. Маланюк, Легенда України, міф, державна ідея, ієратичний пафос, архаїчна лексика.