Із фольклористичної герменевтики сновидінь: віщі сни про війну

Анотація

У статті проаналізовано фольклорні снотлумачні наративи про війну, що мають міфологічну структуру. У зафіксованих текстах виокремлено головну опозицію “життя-смерть”. У снотлумачних наративах виділено три основні семантичні концепти: “мати”, “поле”, “птахи”. На думку дослідниці, майже в усіх фольклорних і літературних снотлумачних текстах, в яких ідеться про війну, є образ поля, рідше – дороги. Стійким є й пояснення інформантів появи поля у снах: поле – це життя. Своєрідно формулою такого уявлення є відома приказка “Життя прожити – не поле перейти”. Залучаючи у свою роботу ідеї К. Леві-Стросcа про структуру міфу та поширюючи його висновки на тексти українських традиційних снотлумачень, дослідниця прагнула не тільки порівняти кожний окремий наратив, але й почути його повнокровне “звучання”, з’ясувати його своєрідну партитуру, пізнати семантику. Це, на її думку, можливо лише в контексті фольклорної культури як цілісного явища. Статтю написано на польовому матеріалі, який зібрала авторка протягом 2013–2015 років. Ключові слова: міфологія, фольклор, снотлумачний наратив, війна, структура.