Біографічний наратив: чоловічий варіант презентації досвіду примусового переселення із зони затоплення

Анотація

У радянській системі координат будівництво гідроелектростанцій трактували однозначно дуже схвально. У колективну свідомість намагалися запровадити штампи на зразок “люди жили в болотах, а тепер вийдуть на родючі землі”, “жили в темряві, а тепер матимуть світло”. Про незворотні втрати родючих земель, унікальних дніпровських плавнів, історичної пам’яті говорити було, м’яко кажучи, не прийнято. Усе ж усі обіцяні переселенцям майбутні принади нового місця ніяк не могли перекрити болю від утрати рідної землі, про що оповідають майже всі респонденти. Під впливом тривалого існування двох ідеологій – доктрини влади та життєвої правди переселених людей – постають різні рольові типи презентації досвіду примусового переселення. Ми виділили три основні типи респондентів: тріумфатор, лектор, експерт. Тріумфатор оповідає про переваги переселення, переоцінює допомогу держави, перебільшує здобутки та применшує втрати. Лектор не має власного досвіду переселення, переповідає думки інших про наслідки цього процесу. Експерт прагне осмислити інші можливі варіанти, розуміє суб’єктивність досвіду кожної людини. Проаналізовано мовні засоби для вербалізації життєвого досвіду, основні теми усноісторичних наративів. Статтю написано на матеріалі, який зібрала авторка в селі Скородистик Чорнобаївського району Черкаської області (колишній Іркліївський район Полтавської області). Записи зроблено влітку 2014 року. Ключові слова: усноісторичні оповіді, самопрезентація, примусове переселення.