Особливості когерентності мистецького слова: фольклорний аспект

Анотація

У статті йдеться про один із аспектів єдності слова та образу, втілення його у фольклорному тексті як полісемантичного коду когерентності образних об’єднань (когерентні пари розташовуються спочатку, як означуване означник, а в наступній парі – означник попередньої стає означуваним і т. д.), креативний мімезис образів на грані когерентності реального та ірреального; погляд на трансформацію архетипів із метою адаптації до ідейно-естетичних завдань поетичного тексту. Окреслено “вінковий” (чи “коловий”) код когерентної конструкції, сутність якої можна розпізнати з допомогою знаків української етнокультури. Автор спробував довести, що такий спосіб інтерпретації зразків прадавнього мистецького слова дає змогу реконструювати рецепцію явища з віддалі часу. Ключові слова: поетика, фольклорний текст, когерентність образу, полісемантичний код, внутрішня і зовнішня форми слова.