Колективний інформатор: переваги та недоліки інтерв’ю народознавця

Анотація

Досліджено специфіку співпраці українських фольклористів та етнографів із носіями традиційної культури залежно від їх кількості, з’ясовано причини й особливості опитування лише одного інформатора в XIX – першій половині XX ст., простежено історію записів фольклорних та етнографічних матеріалів від двох-трьох і більшої кількості репрезентантів етнічної інформації. Ідеться також про власний досвід праці автора статті з різними колективами інформаторів під час стаціонарних та експедиційних польових досліджень, переваги і недоліки інтерв’ю в декількох старожилів одночасно залежно від ділянки народної культури, яку вивчають. Висловлено рекомендації щодо ефективної співпраці з носіями етнокультурної інформації в сучасних умовах.
Ключові слова: фольклористика, етнографія, польові дослідження, репрезентанти інформації (індивідуальні й колективні), традиційна культура та побут.