Народна псальма про дітозгубництво в контексті вірувань та обрядовості Південно-Східної Волині (за матеріалами с. Губча Хмельницької обл.)

Анотація

У статті, яка ґрунтується переважно на матеріалах, які дослідниця зібрала в одному селі, розглянуто поетику псальми про дітозгубницю, її жанрову специфіку, зв’язок з іншими видами фольклору (баладою, апокрифом, віруваннями та міфологічними уявленнями) в контексті християнського та дохристиянського світоглядів українців та інших слов’янських народів. Порівнюючи пісню-псальму про дітозгубницю з баладами, дослідниця зазначає, що перша, заторкуючи глибинно-релігійні струни душі, мала набагато сильніший емоційний вплив, викликала такі почуття, що примушували задумуватися про вічність, про неминучість кари Божої за негідні вчинки. Якщо іноді вдавалося уникнути людського осуду, приховати свій гріх, то Божого суду ніхто ніколи не оминав. Адже від Господа нічого приховати не можна: тільки Божий суд справедливо карає за кожен, навіть потаємно скоєний злочин. Коли в баладах відбувається суд фізичний, то у псальмах – духовний, і це мало значно сильніший вплив на викорінення суспільного зла. Ключові слова: псальма, апокриф, гріх, кара, дітозгубниця, вірування, покаяння, пекло, покритка.