«МАВ У СОБІ ЩОСЬ СКОВОРОДИНСЬКОГО…»: МИХАЙЛО МУХИН

Анотація

Розглянуто життя і творчість українського літературознавця і публіциста Михайла Мухина, одного з представників націоналістичної орієнтації в суспільно-політичному та літературно-мистецькому русі в Західній Україні та еміграції 20–30-х років ХХ століття, ім’я якого, за слушним твердженням М. Неврлого, «для сучасного читача… майже нічого не говорить». Його важко поставити в ряд із іншими тодішніми еміграційними вченими і критиками з огляду на неакадемічність його стилю, гостру публіцистичність та спосіб публічного й особистого життя, що робить його певною мірою ізгоєм за власним вибором. Увага автора статті зосереджена на представленні трьох ліній творчих зацікавлень Михайла Мухина: праці антидрагоманівського циклу, зокрема щодо концепції федералізму М. Драгоманова та дискусії з цього питання у контексті ідеологічних протистоянь того часу; аналіз творчості покоління поетів націоналістичної орієнтації (так званих «вістниківців»), що зосереджувалося навколо журналу «Літературно-науковий вістник» (з 1933 року – «Вістник»); українські мотиви у світовій (переважно – в англійській, німецькій, польській, російській, французькій) літературі. Літературознавець намагається окреслити етапи становлення М. Мухина як творчої особистості, а також наскрізні ідеологічні та естетичні засади його літературно-критичних виступів. Навіть із ескізного портрета виразно проступають контури цілісної особистості, сповненої почуття самопожертви і відданості національній ідеї, якій М. Мухин присвятив своє життя: у ньому справді було щось сковородинське – у сенсі аристократизму духу, що вищий від зовнішніх обставин життя.
Ключові слова: Михайло Мухин, Михайло Драгоманов, федералізм, розвінчання, культ, «вістниківці», націоналізм, українські мотиви, стиль, ескіз.