ПРОГНОЗ ПОЕТА ЧИ ПРОРОЦТВО? ТАРАС ШЕВЧЕНКО ПРО МАЙБУТНЄ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОСТИ

Анотація

Розглядається характерна для поезії Т. Шевченка прогнозованість майбутнього, у зв’язку з чим у шевченкознавстві прийнято називати поета Пророком. Цей термін І. Дзюба сприймає як умовність. Прогноз (як передбачення) має, все ж таки, сакральну (Божественну) основу як прояв Духа, але мотивується абсолютним неприйняттям Т. Шевченка тогочасної дійсности, на запереченні якої він вибудовує позначену новаторством цілісну програму національного визволення, адресуючи її насамперед освіченим, тобто шляхетським колам суспільства і тим самим позбавляючи класового сенсу. Глибина і широкомасштабність програми наводить на думку, що її досі не виконало сучасне суспільство через до кінця не встановлену українську державність (з проявами невідповідної свідомости в суспільства або й антинаціональних явищ, як обмеження державної мови в державних установах, безпідставна ліквідація українських шкіл, фінансове обмеження освіти і т. ін.). Ключові слова: прогноз, Пророк, сакральний, заповіт, національна програма, п’ята колона, державна мова.