ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФРОНТИР І ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКІВ КОЗАЦТВА

Анотація

Проблеми початків козацтва і їх формування в рамках европейського фронтиру далі є
актуальними. Повільно долаються давні стереотипи, зокрема версія появи козацтва в результаті
трансформації селян-втікачів від феодального гніту в умовах ординської загрози. Але все ще
відроджуються версії уходництва або ж походження козаків від бродників. У пропонованій
студії проаналізовано вражливі сторони існуючих версій. Розглянена ситуація у причорноморських
степах в період розпаду Золотої Орди і появи Кримського ханства, проблема оборони степових
кордонів. Проаналізовано появу на фронтирі ординських козаків, початки і умови формування
українського козацтва і його зв’язок з нижчими військовими станами Великого князівства
Литовського та участь шляхти і окремих князівсьвих родин у цих процесах. Повністю підтримано
версію Сергія Леп’явка стосовно формування українського козацтва. Прослідковано зміну
чисельности, структуру і організацію, озброєння, логістику козацького війська, причин
активности у морських походах.
Окрема увага приділена козацькій еліті, її стосункам з адміністрацією, прагненням і
сподіванням, спробам організувати реєстрове війська і підпорядкувати козацтво державній владі,
зокрема рекомендації київського біскупа Йосифа Верещинського. Показано, що уряд не вникав
у ситуацію фронтиру, навіть намагався ліквідувати козацтво, не маючи йому відповідної
альтернативи. При цьому під час кожного загострення на різних кордонах, зокрема у Прибалтиці
чи на сході з Московською державою, уряд розгортав мобілізацію козацтва, відкладаючи на
майбутнє вирішувати пов’язані з ним проблеми. Врешті ця невдала політика уряду підштовхнула
козацтво до епохи польсько-козацьких війн, які підготували падіння самої Речі Посполитої.