ДЕВ’ЯТЬ ДНІВ “ЗОЛОТОГО ВЕРЕСНЯ” 1939 р. У СПОГАДАХ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІҐРАНТІВ ЗІ ЛЬВОВА

Анотація

У статті на основі опублікованих у повоєнний час, головно в США, спогадів українських львів’ян-еміґрантів відтворено перші дев’ять днів радянської окупації Львова 1939 р. Автори мемуарів – люди різного роду занять та віку: письменники, правники, лікарі. Їхні спогади та опубліковані матеріяли, зібрані безпосередньо під час та після згаданих подій, дозволили відтворити перші враження міщан про вояків Червоної армії, радянських чиновників (чоловіків та жінок), які прибули до міста. Можна виокремити дві прикмети радянських людей, які кидалися у вічі всім без винятку авторам: бідність, що свідчило про справжню економічну ситуацію в УРСР та СРСР, та відсутність елементарних норм культури поведінки, що віддзеркалювало соціяльно-побутовий уклад життя радянської людини загалом. Щодо суспільних настроїв, то, з одного боку, українська людність міста перебувала в ейфорії від звільнення з-під польського панування, з іншого, зважаючи на зовнішні ознаки прибулих, манеру поведінки та дії новопосталої влади, сприйняло її з недовірою, а подекуди, й з острахом. І небезпідставно, оскільки закриття часописів, перші арешти громадських та політичних діячів поклали край сподіванням на українізацію та демократизацію життя в місті. Львів змінювався не лише політично, але й під впливом радянізації швидко відбувалася трансформація публічного простору, культурних моделей.