ВІРМЕНО-ВІЗАНТІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ У РЕФЛЕКСІЇ ВІРМЕНСЬКОЇ ЕЛІТИ

Анотація

Політична історія країн Закавказзя – тема, яка в сучасній українській історіографії, на жаль, практично не представлена. Це стосується, зокрема, й історії середньовічної Вірменії. У пропонованій статті досліджено міжнародно-правове становище Вірменії та розглянуто вірменсько-візантійські відносини у ІХ–ХІ ст. На основі аналізу творів вірменських хроністів – “Історії Вірменії” Ованеса Драсханакертці, “Хроніки” Матвія Еддеського, “Оповідань” Аристакеса Ластивертці та інших, а також праці василевса Константина Багрянородного “Про управління імперією”, доведено, що поступове приєднання вірменських територій Візантією вірмени не сприймали як вороже завоювання. Обґрунтовано тезу про васальну залежність багратидської Вірменії від Візантійської імперії. Охарактеризовано світогляд вірменської знаті, яка бачила в ромеях союзників та “братів за вірою”. Розглянуто причини, які формували такі погляди.