Проблеми слов’янознавства

ФРАЗЕОЛОГІЯ ВЕРХНЬОЛУЖИЦЬКОЇ МОВИ З КОМПОНЕНТОМ-ОНІМОМ
(лінгвокультурологічний аспект)

ФРАЗЕОЛОГІЯ У ПОЛЬСЬКИХ ПАРЕМІОЛОГІЧНИХ ТА ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛАХ

ФРАНЦІЯ І ПРОБЛЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ ПІД ЧАС І ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ)

ФУНКЦІЇ СТРУКТУР “PAN/PANI + (ІМ’Я) ПРІЗВИЩЕ” В ТЕКСТАХ ПОЛЬСЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ В УКРАЇНІ (НА ТЛІ ЗАГАЛЬНОПОЛЬСЬКИХ НОРМ)

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДИСКУРСИВНОГО СЛОВА НЕЙСЕ (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа)

ФУНКЦІОНУВАННЯ МНОЖИННИХ ФОРМ ПОЛЬСЬКИХ ІМЕННИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ СМУТКУ

Х МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “COLLOQUIA RUSSICA:
DYPLOMACJA RUSI ŚREDNIOWIECZNEJ (X–XVI w.)” (Краків, 9–11 жовтня 2019 року)

ХІ МІЖНАРОДНИЙ СОРАБІСТИЧНИЙ СЕМІНАР (Львів, 5–7 жовтня 2005 р.)

ХІІІ МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ Львів, 19–21 травня 2004 р.

ХІІІ МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ (Львів, 19–21 травня 2004 р.)

ХАРАКТЕР ЗАПОЗИЧЕНЬ ІЗ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ В УКРАЇНСЬКУ XVI–першої половини XVII ст.

ХОРВАТСЬКІ ДОПИСУВАЧІ ОЛЕКСАНДРА БАРВІНСЬКОГО

ХОРВАТСЬКІ МОТИВВ НОВЕЛІСТИЦІ МАРТІНА КУКУЧІНА

ХОРВАТСЬКІ СЕРБИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1990-х РОКІВ: ПРИЧИНИ І ХАРАКТЕР ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

ХОРВАТСЬКИЙ ГУМАНІСТ МАТІЙ ВЛАЧІЧ І ЙОГО ВНЕСОК У НАУКОВУ ДУМКУ РАННЬОМОДЕРНОЇ ДОБИ

ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ

ХХVІІ МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ (Львів, 16–18 травня 2019 року)

ХХІV МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ (Львів, 26–27 травня 2016 р.)

ХХІІ МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ

ХХІІІ МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ (Львів, 21–22 травня 2015 року)

ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ: “ЕНЦИКЛОПЕДІЯ МЕРТВИХ” ДАНИЛА КІША ТА “МУЗЕЙ БЕЗУМОВНОЇ КАПІТУЛЯЦІЇ” ДУБРАВКИ УҐРЕШИЧ

ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕКЛАДНІ ТВОРИ Д.НАЛИВАЙКА КІНЦЯ XVI–ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ XVII ст.: ПРОБЛЕМА ПЕРШОДЖЕРЕЛА

ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ АПОСТОЛ СІЛЕЗЬКИЙ ТА ЛЬВІВСЬКИЙ АПОСТОЛ ІВАНА ФЕДОРОВА З 1574 РОКУ (аналіз флексійних форм іменника)

ЦИКЛІЗАЦІЯ ЯК СПОСІБ ПОБУДОВИ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ (на прикладі антиутопічних романів сербського письменника Борислава Пекича)

ЧЕСЬКІ ТА СЛОВАЦЬКІ МОВОЗНАВЦІ ПРО ОМОНІМІЮ

ЧЕСЬКА МОВА ДЛЯ УКРАЇНЦІВ Ї.Гасіл, Н.Лобур, О.Паламарчук (Львів, ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. 295 с.)

ЧЕСЬКИЙ РЕФОРМАТОР ІЄРОНІМ ПРАЗЬКИЙ ТА ЙОГО ПОДОРОЖ У ЗАХІДНІ ЗЕМЛІ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ

ЧЕСЬКИЙ РЕФОРМАЦІЙНИЙ РУХ І ПРАВОСЛАВ’Я: СТОРІНКА З ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ

ЧЕХИ У ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАННЯХ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
ТА УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ

ЧЕХОСЛОВАЦЬКІ ПОЛІТИКИ І ПОЛІТИКА В ОЦІНЦІ БРИТАНСЬКИХ ДИПЛОМАТІВ: ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГЕНЕЗА МЮНХЕНА

ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ МОВИ У СХІДНИХ СЛОВ’ЯН: ВІЗАНТІЙСЬКІ ТА ПІВДЕННО-СЛОВ’ЯНСЬКІ ВПЛИВИ

ЩО ЗНАЛИ ЖИТЕЛІ ПОЗНАНІ І ПО-ЗНАНЩИНИ ПРО УКРАЇНУ СТО РОКІВ ТОМУ?

ЮВІЛЕЙ ЗНАНОГО СЛАВІСТА, ПЕДАГОГА, ЛЮДИНИ: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА ІРАЇДИ ГЕОРГІЇВНИ ГАЛЕНКО

ЮВІЛЕЙ ЛIДIЇ ТЕРЗIЙСЬКОЇ – ЗНАНОЇ БОЛГАРСЬКОЇ УКРАЇНІСТКИ 

ЮВІЛЕЙ ПРОФЕСОРА Д-РА МАРІЇ СПАСОВОЇ (УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ СВ. КИРИЛА І МЕФОДІЯ, м. ВЕЛИКО ТИРНОВО, БОЛГАРІЯ)

ЮРІЙ ГУЦА-ВЕНЕЛІН І ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОЇ ДИСКУСІЇ ПРО “ДВІ РОСІЙСЬКІ («РУССКИЕ») НАРОДНОСТІ”

ЯКІВ ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯК СЛАВІСТ

ЯКУБ БАРТ-ЧІШИНСЬКИЙ ТА УКРАЇНА

“DUSZA Z TYCH PĘT WYRWANA”: ДІАЛЕКТИКА ДУШІ / ТІЛА В ПОЕЗІЇ АНТОНІЯ ЛЯНҐЕ

“MEGALOS MASTORAS I NJEGOVO DELO” PEKIĆEVA PRIČA O ZARAZI I REMEK-DELU

“PIEŚNI POLSKIE I RUSKIE LUDU GALICYJSKIEGO” ВАЦЛАВА З ОЛЕСЬКА В РЕЦЕПЦІЇ ЗАХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ УЧЕНИХ ХІХ СТ.

“RUBON” – ПОЛЬСЬКИЙ ЧАСОПИС НА ТЕРЕНАХ КОЛИШНЬОЇ ЛАТГАЛІЇ У ХІХ СТ.

“АКЦІЯ ВЛАСОВА” У ПОЛІТИЦІ ТРЕТЬОГО РАЙХУ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ

“БАВАРСЬКИЙ ГЕОГРАФ”: ПРОБЛЕМИ ЛОКАЛІЗАЦІЇ СЛОВ’ЯНСЬКИХ ПЛЕМЕН

“ЗАПОВІТ ОДНОГО СТАРЦЯ” БАРТОЛОМЕЯ ПАПРОЦЬКОГО ПОЛЬСЬКОЮ ТА ЧЕСЬКОЮ МОВАМИ

“ЛІТНІ ШКОЛИ” ЯК ЧИННИК ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ РУСИНІВ ТА УКРАЇНЦІВ ХОРВАТІЇ (1990-ті роки)

“ЛАВСАЇК” ПАЛЛАДІЯ ЕЛЕНОПОЛЬСЬКОГО: ДО ПИТАННЯ ПРО СЛОВ’ЯНСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ВІЗАНТІЙСЬКИХ АГІОГРАФІЧНИХ ТВОРІВ

“МОВА ЯК ІНОЗЕМНА: ПРОБЛЕМИ СЕРТИФІКАЦІЇ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ” (Львів, 23–24 квітня 2009 р.)

“ПІДПІЛЬНА РОСІЯ” СЕРГІЯ СТЕПНЯКА-КРАВЧИНСЬКОГО ТА“НІГІЛІСТИ” ВАЦЛАВА ГОНСЬОРОВСЬКОГО: ЗБІЖНОСТІ, АНТИНОМІЇ, НАРАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

“СЛОВ’ЯНСЬКА ТЕМА” НА СТОРІНКАХ ДРАГОМАНІВСЬКОЇ “ГРОМАДИ”

“СЛОВ’ЯНСЬКИЙ СВІТ” У ВІЗІЯХ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ ХІХ СТ.

“СТЕЖКИ І ПРОГУЛЯНКИ ПО ГАЛИЦЬКІЙ ЗЕМЛІ” К.ЗАПА ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕНЬ З УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОГРАФІЇ

“Східні креси” між пам’яттю, історією і ностальгією. Рецензія на книгу: Pamięć Kresów – Kresy w pamięci, 2019. Katowice – Gliwice – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej. 390 s.

“ЧЕРЕЗ СЕРБСЬКІ ЗЕМЛІ” МЕРІ ЕДІТ ДАРЕМ – ЗАПИСКИ У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МАНДРІВНОЇ НАРАЦІЇ

“ЩОДЕННИК ПОДОРОЖІ В МОСКОВІЮ” ГЕРЦОГА ДЕ ЛІРІЯ-І-ХЕРІКА – ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ РОСІЙСЬКО-ІСПАНСЬКИХ ВІДНОСИН у 1727–1730 рр.

“ЮЛІУШ СЛОВАЦЬКИЙ: ПОГЛЯД З ПЕРСПЕКТИВИ ХХІ СТОЛІТТЯ” (Львів, 2–3 грудня 2009 р.)