СОРАБІСТИЧНА СТУДІЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ СЛАВІСТКИ МАРІ ФАЛІПО ДЕ ВО “ЗЕЛЕНА ВЕНЕЦІЯ. ЛУЖИЦЬКІ БЛОТА” (1927)

Анотація

     Стаття присвячена одній із сорабістичних праць французької славістки Марі Фаліпо де Во “Зелена Венеція. Лужицькі Блота” (1927), зовсім не знаній в українських славістичних колах. Авторка великої кількості сорабістичних публікацій і доповідей, що датуються 20–30-ми роками ХХ ст., надрукувала свою працю в той час, коли в політичних і культурних колах Європи знову гостро постало лужицьке питання. Невелику за обсягом працю дослідниці за жанровою характеристикою можна назвати “шляховим нарисом”, хрестоматійний приклад якого подав французький інженер Ґ. Л. де Боплан своїм “Описом України” (1650 р.). Три розділи, запропоновані авторкою – “Край і раса”, “Легенди”, “Життя у Блотах. Житло”, є коротким пізнавальним екскурсом у різні сторони давнішого життя лужичан, розповіддю про лужицькі реалії міжвоєнного ХХ ст. Праця Марі Фаліпо де Во вартісна своєю прискіпливістю, точністю опису, поданням етноґрафічних деталей, характеристикою побуту місцевого населення. Дослідження, яке авторка писала з великою повагою і симпатією до мешканців Лужицьких Блот, є важливою сторінкою для повнішого пізнання великої сорабістичної спадщини французької славістки.

     Ключові слова: Марі Фаліпо де Во, сорабістичні дослідження, Лужицькі Блота, шляховий нарис, історичні та “водні” легенди, місцевий побут.