ЕТНОГЕНЕЗ І ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ’ЯН У СВІТЛІ ДЖЕРЕЛ ТА ІСТОРИЧНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ

Анотація

У статті досліджуються різні етапи етногенезу слов’ян в історіографії ХІХ–
початку ХХІ ст., розкриваються особливості формування автохтонної та міграційної
теорій походження слов’ян. Основна увага приділяється працям чеських славістів
П.Й.Шафарика і Л.Нідерле, що базувалися на вичерпному дослідженні писемних
джерел, а також археологічним студіям В.Хвойки і В.Петрова, які ввели у проблема-
тику етногенезу слов’ян трипільську, зарубинецьку і черняхівську археологічні
культури. Простежується дискусія науковців щодо походження черняхівської
культури, зокрема сучасні інтерпретації її як культури поліетнічної з переважанням
слов’янського елемента, що дають змогу чіткіше визначити причини великого роз-
селення слов’ян і по-новому висвітлити завершальний етап слов’янського етноге-
незу, який розглядається також у контексті епохи Великого переселення народів.
Ключові слова: етногенез, прабатьківщина слов’ян, автохтонна теорія, міграцій-
на теорія, венеди, анти, склавини, велике розселення слов’ян.