ВІД “МІНЕРАЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА” ДО “УКРАЇНСЬКОЇ НОМЕНКЛАТУРИ МІНЕРАЛІВ

Анотація

У “Мінералогічному словнику” Є. Лазаренка і О. Винар (1975) уперше опубліковано українською мовою всі відомі на той час назви мінералів: затверджені, застарілі, синоніми, назви відмін. Це також тлумачний словник, оскільки містить найважливішу інформацію про мінерал – від хімічного складу і фізичних властивостей до поширення й етимології назви. Більшість наведених у ньому мінералогічних термінів запозичено з російської мови, хоча низку давньоукраїнських слів збережено як нормативні історичні назви мінералів. Частину термінів, зокрема, назви нещодавно відкритих мінералів, запозичено напряму з інших мов за правилами транскрипції українською й записано згідно з чинним на той час правописом. Такі терміни часто не збігалися з транскрибованими з російської. Це призвело до появи розмаїття термінів для одного виду з розбіжностями в одну–дві літери. Перед термінологічною комісією, створеною 2017 р. при Українському мінералогічному товаристві, було поставлено завдання впорядкувати номенклатуру мінералів, оскільки вона, як уважав акад. Є. Лазаренко, є мовою мінералогів. Комісія ухвалила головні принципи утворення й орфографії українських назв мінералів. Підготовлена до друку монографія “Українська номенклатура мінералів”, у якій зібрано інформацію про 5 780 мінеральних видів, відомих станом на 2021 р., покликана допомогти мінералогам розмовляти однією мовою.