ФРАКЦІЙНА СТРУКТУРА І МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРУБОУЛАМКОВИХ ВІДКЛАДІВ – МОЖЛИВИХ КОЛЕКТОРІВ АЛМАЗУ В ПІВНІЧНО-ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА. Ч. 3. ПІВДЕННО-ЗАХІДНА (ОВРУЦЬКА) ТА МІЖРІЧИНСЬКА ДІЛЯНКИ

Анотація

Геологи Житомирської ГРЕ виокремили Південно-Західну ділянку в південно-західній частині Овруцької структури для розшуків алмазоносних розсипів. Підставою для цього стала наявність тут різновікових грубоуламкових порід – конгломератів, гравелітів і гравелітистих пісковиків верхньозбраньківської підсвіти палеопротерозою та четвертинних гальково-піщаних відкладів, які повсюдно перекривають докембрійські породи.

Досліджено звичайні та великооб’ємні проби, відібрані в численних свердловинах і шурфах. Виконаний літолого-мінералогічний аналіз грубоуламкових відкладів засвідчив, що вихід їхніх важких фракцій та вміст у них стійких теригенних мінералів дуже різний. Серед парагенетичних і гравітаційних супутників алмазу в них виявлено піроп, ставроліт і поодинокі зерна пікроільменіту. Зерна ставроліту порівняно великі (2–4 мм), проте їх небагато, і вони добре обкатані, що свідчить про тривалий шлях їхнього перенесення в досліджувані відклади, а, можливо, і неодноразове перевідкладення з давніших грубоулам-кових порід. Дрібний розмір і характер поверхні вивчених зерен піропу свідчать про їхнє тривале перебування далеко від корінного джерела, а низький вміст у досліджених відкладах – про можливе надходження з давніших проміжних колекторів. Отже, розшукове значення зазначених мінералів-супутників низьке.

У межиріччі Ужу й Жерева геологи Житомирської ГРЕ виокремили Міжрічинську ділянку для виявлення алмазних розсипищ кайнозойського віку. Підставою для цього стали важливі знахідки мінералів під час виконання в середині 1970-х років робіт зі складання геологічної карти північної частини Коростенського плутону (масштаб 1:50 000): у грубо-зернистих середньочетвертинних відкладах, які виповнюють палеодолину р. Уж, тоді відшукали 49 зерен алмазу розміром 0,05–0,75 мм та його парагенетичні супутники – піроп, хромшпінелід, пікроільменіт, баделеїт.

Досліджувані відклади розкрито свердловинами по п’яти розшукових профілях, які за-кладено навхрест простягання палеодолини р. Уж. З них відібрано 12 дрібнооб’ємних проб. Відклади представлені утвореннями двох фацій – руслової (крупнозернисті алю-віальні піски з різним умістом гравійно-галькового матеріалу) та заплавної (більш дрібно-зернисті). Крім того, чотирма шурфами розкрито піщані відклади (середньозернисті піски з домішкою гравію у верхах розрізу і більш грубозернисті піски – у низах); з них відбирали великооб’ємні проби.

Визначено, що розподіл важкої фракції у досліджуваних відкладах і наявних у ній кластогенних мінералів залежить від фракційної структури порід, їхньої фаціальної належності та площі розвитку. Виявлені в різнофаціальних відкладах Міжрічинської ділянки парагенетичні супутники алмазу (піроп, хромшпінеліди, ільменіт) за своїми типоморфними особливостями не відповідають асоціації алмазоносної фації. До того ж, низький вміст великих зерен цих мінералів, як і значний ступінь їхнього обкатування, не дають змоги використовувати ці мінерали з розшуковою метою навіть як гравітаційні супутники алмазу.

Виконані детальні літолого-мінералогічні дослідження підтвердили отриманий під час геолого-розшукових робіт висновок про безперспективність усіх вивчених ділянок на виявлення в них розсипищ алмазу та його корінних джерел.

Ключові слова: алмаз, типоморфізм мінералів, парагенетичні та гравітаційні мінерали-супутники, розсипище, теригенні породи, північно-західна частина Українського щита.