ОСОБЛИВОСТІ ФЛЮЇДНИХ СИСТЕМ ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ АПАТИТУ В КАРБОНАТНИХ ЕНДОГЕННИХ АСОЦІАЦІЯХ

Анотація

Наведено результати вивчення флюїдних систем в апатиті з різних карбонатних порід ендогенного походження на підставі даних декрепітаційного аналізу, високотемпературної газової хроматографії та газового аналізу окремих включень. Особливості хімічного складу апатиту з формацій різного генезису, однак подібного мінерального складу важливі з огляду на те, що мінерал є постійною складовою карбонатних утворень ендогенного походження – карбонатитів, докембрійських скарнів і апатитоносних метакарбонатних порід, а склад його головних компонентів та елементів-домішок часто успішно використовують як індикатор петрологічних процесів.

Формальна подібність апатит-карбонатних асоціацій, а часто й аналогічне геологоструктурне положення зумовлюють невизначеність щодо геологічних процесів, які відповідали за їхнє формування. Під час визначення подібних і відмінних рис апатиту з карбонатних порід різного генезису ми брали за основу дослідження флюїдної фази. Вивчали карбонатити (апатит-карбонатні руди Ковдорського родовища, які містять діопсид і флогопіт, а також апатит-карбонатні руди карбонатитового масиву Горноє Озеро), апатиткарбонатні метаморфічні руди типу Селігдар (Селігдарське родовище, прояви р. Чуга на а Алданському щиті) та докембрійські скарни Алданського щита (родовища Емельджак, Ельконка, Каталах), які уважають продуктом магнезіального метасоматозу. Використано матеріали з низки родовищ і проявів Фінляндії (родовище Сіллінярві), України (родовище Ново-Полтавка) і Канади (рудник Річардсон).

Визначено подібність параметрів декрепітаційної активності апатиту з різногенетичних карбонатних порід. Виявлено відмінності в цій активності апатиту з карбонатних і силікатних різновидів апатитових руд. У разі збільшенні кількості діопсиду в апатит-карбонат-силікатних утвореннях декрепітаційна активність апатиту знижується до чотирьох разів. Найнижчу декрепітаційну активність має апатит з мінеральних асоціацій, збіднених карбонатами, а це засвідчує важливу роль процесу збагачення середовища компонентами, що відповідальні за утворення карбонатів.

За даними високотемпературної газової хроматографії, в апатиті й діопсиді, що з ним асоціює, переважають H2O і CO2, у меншій кількості наявні CO, Н2, CH4. Виявлено також N2 і рідкісні гази. Результати хімічного аналізу окремих включень в апатиті та загальної флюїдної фази засвідчили значну подібність за якісним складом флюїдів.

Дані щодо ізотопного складу вуглецю й кисню використано для визначення головних тенденцій формування карбонатних мінеральних асоціацій та їхнього наступного перетворення. Отримані результати стосовно складу включень у мінералах з карбонатитів, метаморфічних порід і скарнів свідчать, що головними компонентами включень в апатиті є H2O і CO2.Роль флюїдів такого складу у формуванні апатиту під час метаморфізму, утворення карбонатитових розплавів та метасоматозу подібна, тому нема відмінностей між апатитом з відповідних порід як продуктом цих процесів.

Ключові слова: апатит, карбонати, карбонатит, метаморфічна апатит-карбонатна порода, скарн, ізотопні індикатори, флюїд, включення, мінералоутворювальна система, докембрій.