КАРСТОВА ДЕНУДАЦІЯ В УМОВАХ ТЕХНОГЕНЕЗУ

Анотація

Розробка родовищ сiрки та будiвельних матерiалiв у смузі розповсюдження су-
льфатiв Передкарпаття призвела до гiдрохiмiчних і гiдродинамiчних змiн у геоло-
гічному середовищі (ГС), що сприяло активiзацiї природно-iсторичного карсту:
мiсця розвантаження насичених карбонатами й сульфатами вод водоносних гори-
зонтiв перетворились у дiлянки живлення прiсними атмосферними й рiчковими во-
дами. Посилились темпи водообміну – змiнилися напрям і швидкiсть руху (збiль-
шилася в три–п’ять разiв) пiдземних вод; зниження напору води зумовило збiль-
шення геостатичного тиску і масовий обвал крiвлi печер з утворенням поверхневих
форм карсту. Частина карстових порожнин вийшла в зону аерацiї, що сприяло роз-
миванню заповнювача. За даними карстологiчних дослiджень, за перiод осушення
Язiвського родовища кiлькiсть щорiчно утворених воронок зросла бiльше, нiж у де-
сять разiв, порiвняно з природними умовами; активiзувалось багато давнiх воронок
[1–3].
Кiлькiсне значення карстової денудацiї обчислювали за формулою М.Пулiни
(1971):