Активний і пасивний словниковий запас та його роль у сучасній мовній ситуації в Україні

Анотація

У статті розглянуто поняття активного і пасивного словникового запасу мовця, врахування яких має важливе значення для оцінювання рівня активного володіння як іноземною, так і рідною мовою. Повноцінне володіння мовою передбачає, що в активному словниковому запасі мовця має одночасно співіснувати кілька лексиконів, кожний з яких містить адекватні (кодифіковані) мовні одиниці відповідного мовного регістру – літературної форми, розмовно-побутової мови, професійного чи молодіжного жаргону і т. ін. До неадекватних (некодифікованих) мовних одиниць належать елементи просторіччя, яке в ситуації українсько-російської двомовності переважно представлене українсько-російським суржиком, а також одиниці обсценної лексики. Зроблено висновок, що для повноцінної мовної компетенції українських мовців необхідно від самого раннього дитинства поповнювати їхній активний мовний запас адекватними мовними одиницями.

Ключові слова: активний словниковий запас, пасивний словниковий запас, літературна форма мови, розмовно-побутова мова, професійний жаргон, молодіжний жаргон, просторіччя, суржик, обсценна лексика.