ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ВЛАСНИХ НАЗВ У КАЗКАХ

Анотація

Статтю присвячено особливостям відтворення власних назв у перекладі українських
народних казок німецькою мовою та німецьких – українською. Виявлено залежність
вибору способу перекладу від характеру власної назви, зокрема, природні імена
відтворюються за допомогою практичної транскрипції, а промовисті – зі збережен-
ням внутрішньої форми. Типовими моделями зоонімів є іменники з прикладкою в
українських казках і композити в німецьких. Проаналізовано приклади вдалих та
невдалих перекладів, вказано також на роль гендерного чинника.
Ключові слова: переклад; казки; власні назви; антропоніми; промовисті імена;
зооніми; гендерний аспект.