ЗАПОВІТ ЯК ПРАВОВА КОМУНІКАТИВНА ДІЯ

Анотація

У статті проаналізовано погляди на вивчення мовленнєвих актів у сучасному мовознавстві
та аргументовано, що заповіт є правовою комунікативною дією перформативного характеру.
Мовленнєві акти у заповітах розглядаємо як комунікативну дію, яка набуває чинності після
смерті заповідача. Таким чином, дія заповідання є відтермінованою. Показано, що заповіти
є логічною послідовністю перформативних мовленнєвих актів, які мають ілокутивну силу
і є дією заповідання. Аналіз текстів англійських заповітів виявив три типи експліцитного
перформативу: Ixthat; Ixto; Ix. Екзертивиу заповітах виражають: а) волю заповідача про пере-
дачу майна на користь певної особи тавербалізуються за домомогою дієслів, що позначають
дарування (give, bequeath, order, direct, device, declare, leaveandfurther); б) призначення ви-
конавців останньої волі (nominate, constitute, appoint). Комісиви є дією посвідчення заповіту.
Відкликальна частина заповіту є експозитивом, на що вказує використання дієслова revoke.
Ключові слова: заповіт, правова комунікативна дія, перформатив, експліцитний перформа-
тив, мовленнєвий акт, екзертив, комісив, експозитив.