ДИТИНА З НАДПРИРОДНИМИ ЗДІБНОСТЯМИ ТА ПОШУК“ПРИЙНЯТНОЇ” ЕТИКИ ДОВКІЛЛЯ В ЦИКЛІ ОРСОНА СКОТТАКАРДА ПРО ЕЛВІНА МЕЙКЕРА

Анотація

Проблеми, що стосуються довкілля і які стали актуальними тільки останні сорок
років, впливають на всі сфери життя і на літературу також. У художній літературі для
дітей і молоді важливими і навіть життєво доконечними для виживання роду
людського на планеті стають, передусім, твори, які розглядають питання про
екологію та відповідальність за її забруднення, про ставлення до тварин і планети в
цілому. Отже, дослідження окремих виявів нової системи цінностей, яка ґрунтується
на засадах охорони довкілля, та дедалі більша кількість художніх творів для дітей і
юнацтва, свідомо чи ні, поглибили думки та постулати, висловлені Раян Айслер у
романі “Чаша та лезо” (“The Chalice and the Blade”) (1988) та Міллісент Ленц у романі
“Література ядерного віку” (“Nuclear Age Literature ”) (1990). Запропоновані Р.
Айслер “партнерство”, ґіланічна модель та аргументація М. Ленц на користь
біофілійної героїчної моделі. Головною темою статті є показ того, як ці пошуки
описано в циклі романів Орсона Скотта Карда про Елвіна Мейкера. Особливу увагу
зосереджено на тому, як і чому О. С. Кард зробив головним героєм дитину. О. С.
Кардові вдалося створити образну конструкцію, в якій головний герой – дитина з
надприродними здібностями – стає справжньою метафорою того, що люди різного
віку можуть набути надприродної сили завдяки втіленню в життя норм збереження
довкілля.
Ключові слова: дитина з надприродними здібностями; норми поведінки щодо
довкілля; цикл романів Орсона Скотта Карда про Елвіна Мейкера.