ІНФАНТИЛЬНИЙ МОДУС У “ФАУСТІ” Й.-В. ҐЕТЕ

Анотація

Маленький Фауст – тема, яка заслуговує на окремий аналіз. Та це ані характеристика
росту, ані віку героя, тема має загальну функцію, пов’язану з граматикою
димінутивності. Димінутивність визначає тональність і загальний смисловий фон
трагедії. Наприкінці твору виникає пам’ять про Рай як вічну силу. Поет ставить
Фауста в перспективу невпевненості та малих величин. Зображаючи “хор блаженних
немовлят”, він видобуває з німецького вірша нові звуки серафічної фонетики.
Ключові слова: димінутивність; “Фауст” Ґете.