ПОТЕНЦІЙНА МАНІФЕСТАЦІЯСИНТАГМАТИЧНОЇ БІФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ЗНАЧИМОСТІКВАЛІФІКАТИВНИХ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЗНАКІВУ СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Анотація

Стаття написана в руслі висунутої авторами концепції лінгвального статусу адʼєктивних ква-
ліфікативних слів, згідно з якою елементарні кваліфікативні знаки як одиниці лексикону наділені
імпліцитним категоріальним значенням, суть якого полягає в здатності елементарного знака реалі-
зуватись у субʼєктно-предикатній структурі актуальних і потенційних речень, зберігаючи в рамках
синтагматичної біфункціональності семантичну тотожність. Категоріальне значення таких одиниць
як частини мови формується на основі їхнього відношення до носіїв ознаки (S : P) у формі кваліфі-
кативної атрибуції, яка і є основою ідентифікації новоутвореної в системі частин мови категорії –
кваліфікатора, і яка реалізується як на фоні реальної, так і потенційної предикації. Потенційна пре-
дикація може існувати як в реальній предикації, так і в глибинних структурах актуальних речень
у формі “деградованих предикатів”, предикативних означень, обʼєктних предикативів, субʼєктних
депіктивів. Навіть називні речення імплікують двочленну субʼєктно-предикатну віртуальну структуру,
в якій елементарний знак реалізує свою системну біфункціональність. У статті подано типологію
різних типів і способів маніфестації системної біфункціональності елементарного знака в глибинних
структурах актуальних речень на основі принципів генеративної та латентної граматики. У результаті
дослідження вдалося визначити кількісну та якісну специфіку маніфестації синтагматичної значимості
елементарних знаків у “згорнутих подіях”, реалізованих у них пропозитивних номінаціях, а також у
різноструктурних потенційних висловлюваннях.
Ключові слова: потенційна предикація, елементарний знак, кваліфікатор, синтагматична значи-
мість, пропозитивна номінація, “деградований предикат”.