Діаспора як гетеротопія в романі Майкла Ондатже “У шкірі лева”

Анотація

У статті досліджено постколоніальний роман “У шкірі лева” Майкла Ондатже, одного з провідних
сучасних письменників Канади. Оскільки маргінальний досвід іммігранта вплинув на формуван-
ня діаспорної ідентичності автора, який є уродженцем Цейлону та громадянином Канади, митець
відтворює в романі досвід імміграції та своєрідність відповідного діаспорного простору мовно-
культурної спільноти. Звернено увагу на те, що простір, який одночасно відображає та спотворює
відображення реального світу, є гетеротопним простором. У мультикультурних суспільствах одним
із таких просторів є діаспора – місце, що об’єднує людей на основі їхньої етнічної ідентичності та
гуртує жителів, які часто є відстороненими та ізольованими. У романі “У шкірі лева” район іммігрантів
зображений як простір з утопічними рисами. У статті показано, що іммігранти використовують
простір, який існує в чужій країні для того, щоб відтворити відомі їм місця, віддзеркалюючи та, во-
дночас, спотворюючи їх. Важливо, що у певному сенсі діаспорний простір персонажів існує як гете-
ротопне дзеркало Фуко, оскільки воно представляє так званий безпросторовий простір. Методологія
дослідження спирається на концепцію гетеротопії Мішеля Фуко, на розвідки Гомі Бгабги та його
поняття міжпросторовості або “третього” простору, на постколоніальну теорію Едварда Саїда та
інші культурологічні та літературознавчі дослідження діаспори. Доведено, що гетеротопний простір
у творі М. Ондатже є місцем формування діаспорної ідентичності його персонажів. Підсумовано,
що згідно з принципами гетеротопії Фуко в романі “У шкірі лева” діаспору та спільноту іммігрантів
зображено як гетеротопію.
Ключові слова: Майкл Ондатже, “У шкірі лева”, Мішель Фуко, гетеротопія, простір, діаспорна
ідентичність.