Темпоральні перемикання світів у трьох різножанрових текстах

Анотація

Одна із можливостей, яку відкриває застосування принципів лінгвокогнітивної теорії світу
тексту при вивченні різножанрових текстів, – це дослідження різноманітності ролей одного й того
самого дискурсивного прийому.
У цій студії розглядається прийом зміни темпоральних параметрів у дискурсі, що спричиняє
перенесення дії в інший часовий і локальний простір, а також появу нових персонажів. У теорії
світу тексту такі перенесення класифікуються як підсвіти, або ж перемикання світів, які можуть
ініціюватися автором тексту і (умовно) персонажами через презентацію їхніх думок, спогадів тощо.
Базові світи і світи, що виникають унаслідок перемикання, поділяються на дейктичні, модальні та
епістемічні. Викладені вище положення є методологічною основою нашого дослідження, проведеного
на матеріалі уривку з детективного роману Р. Ґелбрейта Lethal White, верлібрового вірша М. Свона
Marco Polo і рецензії Ґ. Бенкаускайте The Vitality of Letters, Memoirs and Diaries from Taken Lands на 

збірник досліджень архівних матеріалів під назвою Polskie dziewiętnastowieczne pamiętniki i listy z
Ziem Zabranych – rola i miejsce w badaniach historycznych.
Проведений аналіз засвідчує, що у всіх трьох текстах темпоральні перемикання світів
здійснюються головно у вимір минулого; однак у кожному тексті цей дискурсивний прийом
використовується з іншою метою. В уривку із психологічного детективу переміщення у минуле
висвітлюють місце і роль конкретного персонажа в складній мережі взаємопов’язаних подій, вчинків
та їхніх мотивів. У верлібровому вірші, концептуальній метафорі містка між двома епохами, переми-
кання світів і перехід у минуле використовуються як один із засобів вираження теми твору. У рецензії
на збірник архівних досліджень темпоральні перемикання світів часто реалізуються в межах одного
абзацу, але найчастіше – в межах складносурядного чи складнопідрядного речення, пов’язуючи тим
самим факти історичного минулого з їхньою сучасною інтерпретацію. Результати нашого дослідження
вказують на поліфункціональність дискурсивного прийому темпорального перемикання світів і на
змінність їхньої ролі залежно від жанру тексту.
Ключові слова: дискурс, жанр, темпоральне перемикання світів, минуле, зона часу.