АБСОЛЮТНИЙ КОМПАРАТИВ ТА СУПЕРЛАТИВ
У ПОЕЗІЇ ГОРАЦІЯ, ВЕРГІЛІЯ, ОВІДІЯ:
СЕМАНТИКА, СТРУКТУРА, ФУНКЦІЙНІСТЬ

Андрій Савула

Анотація


Розглянуто та описано семантичні, структурні, функційні особливості абсолютного компаратива
та суперлатива у поезії Горація, Вергілія та Овідія. Проаналізовано випадки вживання абсолютного
компаратива та суперлатива у латинському тексті. З’ясовано, що comparativus absolutus, superlativus
absolutus є нерелативними інтенсифікаторами щодо порівняння, а їх денотатом є ознака предмета,
його міра. Визначено, що вони виражають лише посилене перевищення міри ознаки предмета сто-
совно норми і мають елативний (великий) ступінь інтенсивности ознаки. Абсолютний компаратив
та суперлатив розглянуто у простій конструкції як у препозиції, так і постпозиції щодо позначува-
ного слова. Також проаналізовано складніші конструкції – тричленні, чотиричленні. Виділено дві
основні лексико-семантичні групи з інтенсифікованими атрибутами: 1) з вираженням інтенсивности
фізичної величини, кількости, ваги, фізично-просторового об’єму; 2) частково-оцінних та оцінних
прикметників.
Ключові слова: абсолютний компаратив, абсолютний суперлатив, інтенсивність, ступені
порівняння прикметників, елатив.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2022.135.3811

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.