БІБЛІЙНИЙ ІНТЕРТЕКСТ У ТРАГЕДІЇ ШЕКСПІРА“КОРОЛЬ ЛІР”: ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ АЛЮЗІЙВ УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША

Анотація

У статті розглянуто використання Шекспіром біблійних алюзій у трагедії “Король Лір” та
особливості їхнього відтворення в українському перекладі Куліша. Досліджено такі поняття як
“алюзія”, “біблеїзм” та “біблема”, а також висвітлено особливості відтворення алюзій та біблем у
цільовому тексті. З’ясовано, що адекватному відтворенню біблійних алюзій джерельного тексту
сприяло ґрунтовне знання Святого Письма, адже Куліш переклав українською мовою “П’ять книг
Мусієвих”, “Йов”, Псалтир, Євангеліє (у співавторстві з Іваном Пулюєм) та здійснив перший повний
український переклад Біблії (у співавторстві з Пулюєм та Нечуєм-Левицьким). Виявлено, що подекуди
правильно відтворені біблеми були замінені під час редакторської правки, що призвело до втрати
інтертекстуальності. З’ясовано, що джерельний текст містить наступні імпліцитні біблеми: історія
Йова, інтертексти гріхопадіння й братовбивства, наскрізні образи Апокаліпсиса та страждань Ісуса.
Досліджено, що використання біблійних алюзій породжує в тексті біблійні архетипи Христа, Йова,
Диявола, Каїна та Авеля, що належним чином зображено в перекладі.
Ключові слова: Шекспір, “Король Лір”, переклад, інтертекстуальність, біблійна алюзія, біблема.