ЕВОЛЮЦІЯ КОМІЧНОЇ ФІГУРИ ПОРОКУ В АНГЛІЙСЬКІЙГОМІЛЕТИЧНІЙ ДРАМІ XVI СТ.(КОМЕДІЯ “ПОГОДА” ДЖ. ГЕЙВУДА)

Анотація

Розвідку присвячено не досліджуваній досі у вітчизняному літературознавстві проблемі співвід-
ношення дидактичного і карнавального елементів у англійській середньовічній драмі з перспективи
розвитку в ній низових комічних персонажів. Об’єктом аналізу обрано творчість найвідомішого при-
дворного драматурга часів правління Генріха VIII – Джона Гейвуда. На прикладі (інтер)текстуального
аналізу комічної інтерлюдії “Погода” продемонстровано акумуляцію комізму навколо пороків, що в
XV ст. були центральними негативними персонажами драми-мораліте, а протягом XVI ст. поступово
трансформувалися в рецептивних атракторів та інструмент авторської соціальної сатири. Доведено,
що середньовічну алегоричну фігуру Порока поступово витіснив ренесансний образ сценічного
коміка та коментатора із пороговою часо-просторовою ідентичністю.
Ключові слова: порок, блазень, карнавальний топос, Джон Гейвуд, мораліте, тюдорівська драма,
інтерлюдія, хронотопна пороговість.