МЕТОДОЛОГІЯ КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ ПОЛІТИКИ ДЕВІДА АПТЕРА

Анотація

Проаналізовано методологію компаративного аналізу Девіда Аптера.
Охарактеризовано основні напрями розвитку компаративної науки, а саме інституціоналізм,
девелопменталізм і неоінституціоналізм. Зазначено, що сферу проблематики
інституціоналізму, згідно з Д. Аптером визначають дві ключові теми: розмаїтість форм
розподілу влади (інститути влади) та механізми дії демократії (інститути демократії).
Визначено сильні і слабкі сторони зазначених підходів. Слабкою ланкою інституціоналізму
Аптер вважає невідповідність теорії практиці. Післявоєнний період обумовив, за Аптером,
ефект політизації компаративної науки як галузі наукових досліджень. Єдину стрижневу
основу, що зумовлює подібність і спільність традиційного інституціоналізму,
девелопменталізму й нового інституціоналізму, становить, на думку Аптера, проблематика,
пов'язана з аналізом плюралістичної демократії.
Ключові слова: порівняльна політологія, інституціоналізм, девелопменталізм,
неоінституціоналізм.