ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ Й УКРАЇНСЬКОЇ АНТРОПОНІМНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Анотація

Здійснено порівняльний аналіі англійської й української антропонімної фразеології, метою якого є виявлення відмінностей між цими лінгвокультурними субсистемами.
Ідіоми з іменами людей є великою групою фразеологічного фонду й англійської, і української мов. Саме вони чи не найяскравіше відображають антропоцентричний характер мови й засвідчують потребу вивчення різних мовних одиниць не лише в структурно-системному, але й в антропологічному вимірі. Внутрішній образ, прихований у значенні чи використанні фраземи, можна експлікувати лише на фоні національної культури, у контексті якої стійка одиниця виникла. Це пояснюється тим, що номінатором й інтерпретатором мовних знаків завжди є носії конкретних етнодиференційних модальних систем.
У запропонованому дослідженні висвітлено проблеми фразеологізації імен, а також особливості структурно-граматичної організації фразеологічних одиниць із антропонімним компонентом в англійській і українській мовах. З’ясовано, що основні й додаткові механізми трансформаційних процесів, що супроводжують фразеологізацію власних імен, однакові в обох мовах. Проте апелятивізація без додаткових лінгвальних засобів не продуктивна в українській фразеології. Тенденція до чистої апелятивізації власних назв і значна кількість антропонімних фразем в англійській мові порівняно з українською вказують на відмінності в культурних парадигмах носіїв досліджуваних мов. Фразеологія англійської мови відображає цінності західної культури: схильність до персоналізації, превалювання особистості, індивідуальності над спільнотою (сім’єю, народом, етносом, нацією). Українська ж антропофразеологія, що є надбанням народу, у культурі якого перетинаються цінності західного й східного світів, відображає превалювання спільноти над особистістю.
Ключові слова: антропонім, антропонімна фразеологія, фразеологізація, семантична зміна, культурна парадигма.