АФОРИСТИЧНІ УТВОРЕННЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ

Анотація

Досліджено афоризми як результат інтертекстуальної деривації. Простежено взаємодію інтертекстуальних дериватів і вихідних дериваторів, що ґрунтується на особливих формальних засобах, так званих інтертекстових маркерах, які сигналізують про наявність фрагментів відповідного узуального тексту у структурі оказіонального. З-поміж основних інтертекстових маркерів, за допомогою яких маємо змогу розпізнати й ідентифікувати інтертекст, виокремлено алюзивні репрезентанти, що виступають знаками ситуативних моделей, з якими асоціативно співвідносяться інтертекстуальні деривати. Розглянуто продукування індивідуально-авторських афоризмів з опорою на прецедентні феномени, які є певними вербальними сигналами, інтертекстуальні деривати маніфестовано як такі, що „обростають” новими інформаційними деталями, отримують нові асоціативні імпульси й експресивно-емоційні характеристики.
Ключові слова: афоризм, інтертекстуальність, інтертекстуальна деривація, інтертекст, інтертекстові маркери.