СИМВОЛИ МОРЯ ТА ЗЕМЛІ У ТВОРЧОСТІ ЕДУАРА ҐЛІССАНА ЯК НОСІЇ КОЛЕКТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ АНТИЛЬСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню художніх образів-символів моря та землі у творах видатного мартиніканського письменника й філософа Едуара Ґліссана. Мета статті – проаналізувати художню символіку моря й землі як носіїв колективної пам’яті антильських етносів. Матеріалом дослідження послужили романи Е. Ґліссана «Ріка Лезарда» та «Четверте століття», поетична збірка «Чорна сіль», а також низка його філософських есе. Показано, що у творчості письменника символи моря та землі виконують роль значущих ланок свідомості пращурів і здатні допомогти антильським народам відтворити їхнє справжнє минуле та віднайти їхню ідентичність. Ключові слова: художня символіка, море/земля, колективна пам’ять, антильська ідентичність, колоніалізм, торгівля людьми, національна свідомість