МОТИВ МАНДРІВ У ЛІРИЦІ ДЕВ’ЯТДЕСЯТНИКІВ

Анотація

Віднайдено основні механізми й способи розгортання мотиву мандрів в українській неоміфологічній ліриці 1990-х років. Розглянуто його конструктивні елементи й художньо-естетичні компоненти творення, а також особливості функціонування семантичного поля, відношення часу й простору. Досліджено специфіку нашарування лексичних рядів. Визначено, що для поезії дев’ятдесятників характерна динамічність, внутрішня структурованість, спрямованість на зміни. У вибудовуванні мотиву мандрів задіяні переосмислені зооморфні образи, для яких подорож слугує певною художньою платформою. Ключові слова: неоміфологічна лірика, мандри, мотив, дев’ятдесятники.