НАТАЛІЯ КОБРИНСЬКА: ГЕНЕРАЦІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ І ДЕЗІНТЕГРАЦІЯ

Анотація

Проаналізовано, як успішно реалізувалася генераційна ідентичність Наталії Кобринської в галицькому суспільстві у 1880–1890-х роках, та як вона трансформувалася чи навіть девальвувалася від кінця 1890-х років і, по суті, аж до смеркального часу письменниці. Звернуто увагу на парадоксальну амбівалентність суспільного позиціонування Н. Кобринської, спочатку як знакового репрезентанта своєї епохи і свого часу, міцно вкоріненого у власну генерацію, а згодом ‒ як її антагоніста, самітника, маргінала, що з огляду на обставини випав з цієї генераційної парадигми. Простежено причини поколіннєвої дезінтеграції письменниці. Ключові слова: генераційна ідентичність, інтелектуальне середовище, консенсус, внутрішньопоколіннєвий конфлікт, маскулінна рецепція, фемінізм, дезінтеграція, генераційна криза.