Рукописи Пантелеймона Куліша – важливе джерело видання повного зібрання творів письменника

Анотація

Наголошено на потребі всебічного вивчення рукописної спадщини письменника. Насамперед це зумовлено тим, що українські митці ХІХ – початку ХХ століть творили у складних умовах жорстокої російської цензури, а тому їхні тексти нерідко були спотворе­ними. Необхідність праці з архівом митця постає і тоді, коли набуток письменника оформ­лено у повне чи академічне зібрання творів, адже у листуванні чи інших матеріялах часто є вказівка на певний текст, який не вдалося відшукати. Рукописні чи архівні джерела дають змогу також заглибитись у творчу лабораторію митця – в них бачимо його творчі пошуки: викреслення, дописки, вклейки. Тут прочитується стан душі письменника, його почуття, настрої, адже автографи, зокрема чернетки, не призначалися для оприлюднення, а тому не знали цензури чи автоцензури (авторедагування). Архівні матеріяли однак дають можливість не лише з’ясувати певні питання життя і творчості митця, а подекуди навіть заплутують їх, бо той чи інший автор часом щось нечітко формулював або писав не зовсім розбірливо.

Підкреслено, що лише орієнтація на першоджерело (прижиттєві публікації та авто­графи) – основа сучасного академічного видання повного зібрання творів Пантелеймона Куліша, яке заплановано здійснити у 35-ти томах. Звернуто увагу й на те, що вивчення ар­хіву цього письменника є складною дослідницькою темою, адже це величезне зібрання різних матеріялів, розпорошених по різних містах, зокрема Києві, Чернігові, Львові, Пе­тербурзі, Москві та інших. Відтак, актуальною є проблема їх пошуку, копіювання та фа­хового опрацювання. Така праця не лише дасть змогу підготувати науково достовірне зібрання творів, а й глибше і конкретніше збагнути сутність митця, пізнати його творчу лабораторію.

Ключові слова: Пантелеймон Куліш, рукопис, автограф, чернетка, текст.