ЄВРАЗІЙСЬКІ ФІТОНІМИ “ХМІЛЬ” ТА АРАМЕЙСЬКІ (СИРІЙСЬКІ) HML, HMR, АРАБСЬКІ. HMR, HML

Анотація

Жодну з існуючих етимологій фітонімів “Humulus lupulus” в осетинській,
слов’янських, германських, фінно-угорських і тюркських мовах (В. Абаєв, А. Львов,
О. Трубачов та ін.) не можна визнати достовірною чи достатньо переконливою.
Натомість запропоновано семітську етимологію: осет. хуымæллæг ‘хміль’, тюрк.
qum(u)laq ‘хміль’, ‘хмелеві шишки’ походять від арам. (сир.) ḥml ‘дріжджі, закваска’,
оформленого у східноіранських мовах суфіксом ak / ag, котрий утворює іменники
від іменників, має гіпокористичне значення, “натуралізує” запозичення з іноземних
мов. Слов. *xъmelь та герм. *xumalaz ~ *xumalōn можуть походити безпосередньо
від семітського етимона. Запропонована гіпотеза знаходить підтримку в семантиці
тур. (діал.), азерб. maya otu ‘хміль’ (букв. “дріжджова трава”).
Ключові слова: фітонім хміль, етимологія, етимон, семітські мови, іранські
мови.